День пам'яті жертв Арада
6 Жовтня, Понеділок

Історичний контекст
Після революції 1848–1849 років Угорщина вела боротьбу за незалежність від австрійської Габсбурзької монархії. Коли повстання було придушене, австрійська влада вирішила покарати його керівників. 6 жовтня 1849 року в місті Арад (тоді частина Королівства Угорщини, нині Румунія) було страчено тринадцятьох угорських генералів і офіцерів за участь у революції. Вони й досі вважаються мучениками національного руху Угорщини.
Окрім них, були й інші страчені в різні дати (наприклад, Лайош Казинчі був страчений пізніше).
Офіційний статус і дата
З 2001 року 6 жовтня визнано в Угорщині національним днем жалоби та пам’яті, присвяченим арадським мученикам.
Цей день не є державним вихідним, але відзначається офіційно — прапори країни опускають до половини щогли, проводяться урочисті заходи.
Традиції та форми вшанування
Нижче наведено характерні звичаї та події, пов’язані з цим днем:
* вранці або вдень проходить церемонія біля будівлі парламенту, де прапор країни спочатку підіймають, а потім опускають до половини щогли;
* покладання вінків і квітів у місцях, пов’язаних із революцією та незалежністю, зокрема на могилах страчених;
* шкільні та громадські пам’ятні заходи, лекції про події революції 1848–1849 рр.;
* культ пам’яті «імен»: під час публічних виступів зачитують імена страчених, їхні біографії та особисті історії;
* культурні програми, концерти, поетичні вечори, присвячені темам свободи, опору та національної ідентичності.
Символіка та значення
Цей день пам’яті є символом національного самопожертви, боротьби за свободу та незалежність Угорщини. Він допомагає суспільству зберігати зв’язок із героїчним минулим, підкреслюючи, що свобода часто дається ціною жертв.
Символічно, що пам’ять про арадських мучеників поєднується з усвідомленням того, що поразки й жертви — частина національного шляху, а вшанування їхнього подвигу зміцнює національну свідомість.
Крім того, через читання імен та оповіді про конкретних людей підкреслюється, що це не просто абстрактні герої, а реальні особистості зі своїми долями, родинами та переконаннями.