Савань
31 Жовтня, П'ятниця
Історія свята
Самайн виник серед давніх кельтів, що мешкали на території сучасної Ірландії, Шотландії та північно-західної Франції. Цей день символізував перехід між сезонами і вважався часом, коли межа між світом живих і світом духів стає особливо тонкою. Вірили, що в цю ніч духи померлих можуть відвідувати землю, що відкривало можливості для ворожінь і магічних обрядів.
Свято також було пов’язане з завершенням сільськогосподарського року, збором врожаю та підготовкою до зими. Важливими ритуалами Самайна були багаття, жертвоприношення та ворожіння, які допомагали людям захиститися від злих духів і привабити удачу в наступному році.
Сучасні традиції
Сьогодні Самайн святкується як частина неоязичницьких і віканських традицій, а також у формі культурних і фольклорних заходів. Найпоширеніші традиції включають:
* Розпалювання багать для очищення та захисту, продовження давньої практики вогняних ритуалів.
* Носіння масок і костюмів для відлякування злих духів та символізації переходу між світами.
* Проведення ворожінь, читання пророцтв і використання магічних обрядів для передбачення майбутнього.
* Підготовка спеціальної їжі та напоїв, включаючи страви з врожаю, яблука, гарбуза та зернових.
* Організація фестивалів і заходів, присвячених кельтській культурі, музиці та міфології.
Символічне значення
Самайн уособлює цикли природи, переходи та зміну пір року. Свято нагадує про зв’язок людини з природою, шанування предків та необхідність підготовки до зими. У сучасному контексті Самайн також символізує роздуми про життя і смерть, усвідомлення минущості існування та важливість пам’яті про тих, хто відійшов.