Національний день корінних народів
Вихідний: 20 Червня, П'ятниця
24 Червня, Вівторок
Значення свята:
* Відображає багатовіковий духовний зв’язок корінних народів з природою, циклами сонця та землі.
* Вважається моментом «нового року» для таких народів, як мапуче (We Tripantu), аймара (Machaq Mara), кечуа (Inti Raymi), атакама й рапа-ньюї (Aringa Ora).
* Підкреслює значення культурного різноманіття й сприяє зміцненню національної ідентичності, інклюзивної до різних етнічних груп.
Історія виникнення:
* Свято вперше було визнано 1998 року указом президента Едуардо Фрея Руїса-Таґле.
* У 2021 році за президента Себастьяна Піньєри свято отримало статус офіційного вихідного дня згідно з законом № 21.357.
* Мета запровадження — сприяти повазі, діалогу й порозумінню між державою та корінними народами.
Хто бере участь:
* Народ мапуче — найбільша корінна етнічна група Чилі, особливо активна в святкуванні We Tripantu.
* Аймара — народ Північних Анд, святкує Machaq Mara.
* Кечуа — що живуть на межі з Перу й Болівією, відзначають Inti Raymi.
* Рапа-ньюї — корінне населення острова Пасхи, проводить Aringa Ora.
* Також беруть участь діагіта, колла, атакмено, янaкойя, чонгос, кавескер і селкнам.
Як відзначається:
* Провадяться традиційні обряди очищення, поклоніння воді, сонцю, місяцю та землі.
* Улаштовуються культурні фестивалі з традиційними піснями, танцями, ремеслом та частуванням.
* Школи, університети та культурні заклади проводять лекції, виставки й тематичні заходи.
* Відбуваються офіційні церемонії за участю представників уряду та лідерів громад.
Сучасне значення:
* Свято відіграє важливу роль у боротьбі за права корінних народів, визнання їхніх територій, автономію та мову.
* Сприяє зміцненню етнокультурної ідентичності молоді.
* Стає майданчиком для діалогу між державою й громадами, особливо в контексті конституційних реформ.