Ліго
23 - 24 Червня, Понеділок – Вівторок
Походження та значення
Ліго бере свій початок ще з дохристиянських часів, коли латвійці святкували найдовший день і найкоротшу ніч у році. Назва "Līgo" походить від латиського слова, що означає "гойдатись" або "розгойдуватися", але також використовується як вигук у народних піснях (dainas), які співаються під час свята. Ліго символізує оновлення, життєву силу, гармонію з природою та початок нового сільськогосподарського циклу.
Основні традиції свята Ліго
Під час святкування Ліго латвійці дотримуються багатьох старовинних звичаїв і обрядів. Ось деякі з них:
- Прикрашання будинків і себе квітами, дубовим листям та польовими травами. Особливо популярні вінки: жінки плетуть вінки з квітів, а чоловіки – з дубового листя.
- Розпалювання великого вогнища, яке символізує сонце. Вогонь має очищувальну силу, тому люди стрибають через нього, щоб позбутися хвороб і злих духів.
- Співання народних пісень (dainas), які часто починаються або закінчуються вигуком "Līgo!".
- Ворожіння на кохання, шлюб і майбутнє. Молодь шукає "цвіт папороті", який, за легендою, розквітає лише в ніч на Ліго і приносить щастя тому, хто його знайде.
- Вживання традиційної їжі та напоїв: сир із кмином (Jāņu siers), пиво, домашня випічка.
Свято Янісів (Jāņi)
Ліго тісно пов’язане зі святом Янісів (Jāņi), яке відзначається 24 червня. Це день святого Івана (латиською – Jānis), іменини якого святкують у цей день. Ім’я Jānis є одним із найпоширеніших у Латвії, тому багато людей мають іменини саме на Яні. У народній традиції Яніс символізує чоловічу силу, родючість і захисника громади. Часто Ліго і Яніс розглядаються як одне велике свято.
Сучасне святкування
Сьогодні Ліго залишається надзвичайно популярним святом у Латвії. Багато людей виїжджають за місто, на природу або до села, щоб відзначити його в колі родини та друзів. У містах організовуються концерти, ярмарки, народні гуляння, а також масові вогнища. У ніч на Ліго вся країна наповнюється співами, сміхом і запахом трав.
Культурне значення
Ліго є не лише святом, а й важливою частиною латвійської національної ідентичності. Воно відображає зв’язок народу з природою, традиціями та історією. У 2008 році латвійські пісні dainas, які часто виконуються на Ліго, були включені до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Свято Ліго – це час радості, єднання з природою та збереження давніх традицій, які передаються з покоління в покоління.