Масниця
4 Березня, Вівторок
Походження та значення
Свято має глибоке коріння в язичницьких обрядах, коли люди вшановували сонце та просили доброго врожаю. З приходом християнства Масниця набула нового значення — це останній тиждень перед Великим постом, коли ще дозволено вживати молочні продукти, але вже не м’ясо. Тому її ще називають Сирним тижнем.
Традиції та обряди
Масниця супроводжується веселими гуляннями, піснями, танцями, обрядами та частуванням. Кожен день тижня має своє символічне значення та супроводжується певними звичаями:
* Понеділок — «зустріч»: початок святкування, спорудження масляного опудала.
* Вівторок — «залицяння»: молодь знайомиться, влаштовуються ігри та забави.
* Середа — «ласунка»: теща пригощає зятя млинцями.
* Четвер — «розгуляй»: початок широких гулянь, катання на санях, кулачні бої.
* П’ятниця — «тещині вечори»: зять запрошує тещу на млинці.
* Субота — «посиденьки зовиці»: молоді невістки запрошують родичів чоловіка.
* Неділя — «прощена неділя»: день примирення, коли просять пробачення у рідних і знайомих.
Кулінарні традиції
Найвідомішою стравою Масниці є млинці — круглі, рум’яні, що символізують сонце. Їх готують з різними начинками: сиром, медом, ікрою, варенням. Також готують вареники з сиром, сирники, запіканки.
Символіка та завершення свята
Кульмінацією Масниці є спалення опудала зими — символічне прощання з холодом і темрявою. Цей обряд супроводжується піснями, танцями та веселощами. Після цього починається Великий піст — час духовного очищення та підготовки до Великодня.
Масниця — це не лише гастрономічне свято, а й важлива частина української культурної спадщини, що поєднує в собі елементи язичницької та християнської традицій.