Самільчоль
1 Березня, Субота
Історичне підґрунтя
Після анексії Кореї Японією в 1910 році, корейський народ зазнавав політичного, культурного та економічного гноблення. Поштовхом до протестів стала смерть колишнього імператора Коджона у січні 1919 року, що викликала підозри у його отруєнні японською владою. 1 березня 1919 року група з 33 корейських інтелектуалів оприлюднила Декларацію незалежності, що стало початком масових демонстрацій по всій країні. Протести охопили понад 2 мільйони людей у більш ніж 1 500 містах і селах. Хоча рух було жорстоко придушено, він став важливою віхою в історії корейського визвольного руху.
Традиції святкування
У цей день в Південній Кореї проводяться офіційні церемонії, зокрема головна подія відбувається в Сеулі в меморіальному комплексі Тапголь-парку, де вперше було зачитано Декларацію незалежності. Президент країни виголошує промову, в якій вшановує пам’ять учасників руху та підкреслює значення свободи й демократії.
Типові елементи святкування включають:
* Підняття національного прапора Тегуккі на державних установах і приватних будинках.
* Проведення історичних виставок, лекцій і тематичних заходів у школах та музеях.
* Вшанування пам’яті загиблих учасників руху в національних меморіалах.
* Демонстрації патріотичних фільмів і телепередач.
Значення для сучасного суспільства
Самільчоль є не лише даниною минулому, а й нагадуванням про цінність незалежності, єдності та громадянської відповідальності. Це свято об’єднує корейців у прагненні зберегти національну ідентичність і передати наступним поколінням пам’ять про героїзм предків.